Односкладні речення на ЗНО: схема розв'язання типового завдання

Односкладні речення на ЗНО: схема розв'язання типового завдання

20 листопада 2020 | Дмитро Заєць |
A A A A

Чи не в кожному тесті з української мови є завдання на відповідність, де потрібно визначити типи односкладних речень.

Але що ж це таке - односкладні речення? Скільки типів їх існує взагалі? Аби полегшити виконання таких завдань, пропонуємо просту схему аналізу таких речень.

Ось типовий приклад:

Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення.
Тип односкладного речення Приклад речення
1 називне А Марнували літечко, марнували…
2 означено-особове Б А тепер осінні вже карнавали.
3 неозначено-особове В Чорна ніч, інкрустована ніжністю…
4 безособове Г Хай буде все небачене побачено.
Д І над тобою сто разів дощем заплачу…

(ЗНО-2020, основна сесія, завд. 27)

Крок 1. У реченні є тільки один головний член (підмет або присудок)?

Так, тільки один.

Це односкладне речення:

  • Сашка привітали з днем народження.

Зауважте! З односкладним реченням часто плутають неповне з пропущеним присудком. Таке речення вважається двоскладним:

  • В її словах – велика брехня (можна додати присудок «є», «ховається» тощо).
  • Одному – все, іншому – нічого (додаємо «дається»).

Ні, є обидва головні члени.

Це двоскладне речення:

  • Як таке могло статися?
  • Це мене не влаштовує.

Отже, такий варіант слід відкинути заздалегідь

Крок 2. У реченні є підмет чи присудок?

Підмет

Це називне речення.

У ньому лише називається якась істота, предмет чи явище без вказівки на дію, що їх стосується:

  • Теплий подих весни…
  • Мамині обійми.

Присудок

Це речення є чи безособовим, чи означено-особовим, чи узагальнено-особовим, чи неозначено-особовим:

  • Вважаю своїм обов’язком це заперечити.

Якщо маємо самотній присудок, переходимо до наступного кроку.

Крок 3. Який займенник можна підставити до присудка так, аби той міг виконати роль підмета?

Пам’ятаймо, що підмет може бути лише в називному відмінку!

Жоден

Це безособове речення:

  • Мабуть, мені не вистачило везіння.
  • Досить уже брехати!

Підказка: На те, що речення безособове, також указує те, що присудком виступає:

А) безособове дієслово (рідше – особове в значенні безособового):

  • Сьогодні цілісінький день дощить!

Б) прислівник:

  • І тобі ще й весело?

В) прислівник разом із інфінітивом:

  • Варто допомагати людям.

Г) інфінітив:

  • Тобі ще працювати й працювати!

Ґ) слово «нема(є)»:

  • Невже немає виходу?

Я / ми

Це означено-особове речення. Ми розуміємо, про кого йдеться, хто є виконавцем дії:

  • Ніяк [я] не закінчу це завдання!
  • Давно вже [ми] товаришуємо.

Ти / ви

Це означено-особове або узагальнено-особове речення.

Щоб з’ясувати, який це з двох типів, ставимо додаткове питання: йдеться про конкретних, чітко визначених осіб?

Так

Це означено-особове речення.

  • [Ти] віддай мені зошит, будь ласка!
  • [Ви] припиніть галасувати!

Ні

Це узагальнено-особове речення. Найчастіше такі речення – це прислів’я та афоризми. Вони містять певну мудрість, яка стосується багатьох людей.

  • Вік живи – вік учись!
  • Як парость виноградної лози, плекайте мову!

Вони

На 99 відсотків це неозначено-особове речення.

У такому реченні або незрозуміло, хто є виконавцем дії, або акцент робиться на самій дії, а не на виконавцеві:

  • Його [вони] вважають надією українського спорту.
  • У цей час його [вони] вітали з перемогою.

Зауважте! Якщо можна підставити «вони», проте йдеться про певне узагальнення, речення має повчальний зміст, є народною мудрістю, тоді це узагальнено-особове речення:

  • Батьківщину не обирають.
  • Переможців не судять!

А тепер складімо стислішу, дещо спрощену схему викладеного вище:

Тільки підмет / тільки присудок = односкладне речення І підмет, і присудок; неповне речення з пропущеним присудком = двоскладне речення

Якщо є тільки підмет чи присудок:

Підмет = називне речення Присудок = « … (?) – особове» речення

Речення з самотнім присудком – 4 типи:

Підмет не можливий = безособове Я/ ми = означено-особове Ти/ ви = означено-особове чи узагальнено-особове Вони = неозначено-особове

Ти/ ви:

Конкретна особа = означено-особове Узагальнення, прислів’я, афоризм = узагальнено-особове.

Звісно, це лише одна з можливих логічних схем. Вона є дієвою й безпомилково визначає тип кожного речення. Утім, можливо, хтось зможе розробити власну схему, яка видаватиметься зручнішою.

А ось стисле розв’язання завдання 27:

1 називне - В Чорна ніч, інкрустована ніжністю… (самотній підмет «ніч»)

2 означено-особове - Д І над тобою сто разів дощем заплачу… (підставляємо «я»)

3 неозначено-особове - А Марнували літечко, марнували… (підставляємо «вони», особа мислиться невизначено)

4 безособове - Г Хай буде все небачене побачено (підмет не можливий, оскільки «побачено» - це безособове дієслово; зауважте, що слово «небачене» є не підметом, а додатком і відповідає на питання «кого? що?», а не «хто? що?»)

! Речення Б (А тепер осінні вже карнавали) є не називним, а двоскладним неповним, можна додати присудок: настали, відбуваються, проходять.


А ось посилання на відеоурок про односкладні речення та ще кілька корисних статей з української мови:

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО? Підписуйся на наш канал на Youtube! Там багатеЗНО цікавого :)


Односкладні речення Українська мова Синтакис

Коментарів: 0