Чи не в кожному тесті з української мови є завдання на відповідність, де потрібно визначити типи односкладних речень.
Але що ж це таке - односкладні речення? Скільки типів їх існує взагалі? Аби полегшити виконання таких завдань, пропонуємо просту схему аналізу таких речень.
Ось типовий приклад:
| Тип односкладного речення | Приклад речення |
|---|---|
| 1 називне | А Марнували літечко, марнували… |
| 2 означено-особове | Б А тепер осінні вже карнавали. |
| 3 неозначено-особове | В Чорна ніч, інкрустована ніжністю… |
| 4 безособове | Г Хай буде все небачене побачено. |
| Д І над тобою сто разів дощем заплачу… |
(ЗНО-2020, основна сесія, завд. 27)
Крок 1. У реченні є тільки один головний член (підмет або присудок)?
Так, тільки один.
Це односкладне речення:
- Сашкапривітали з днем народження.
Зауважте! З односкладним реченням часто плутають неповне з пропущеним присудком. Таке речення вважається двоскладним:
- В її словах – великабрехня (можна додати присудок «є», «ховається» тощо).
- Одному –все, іншому – нічого (додаємо «дається»).
Ні, є обидва головні члени.
Це двоскладне речення:
- Яктаке могло статися?
- Цеменене влаштовує.
Отже, такий варіант слід відкинути заздалегідь
Крок 2. У реченні є підмет чи присудок?
Підмет
Це називне речення.
У ньому лише називається якась істота, предмет чи явище без вказівки на дію, що їх стосується:
- Теплийподихвесни…
- Маминіобійми.
Присудок
Це речення є чи безособовим, чи означено-особовим, чи узагальнено-особовим, чи неозначено-особовим:
- Вважаюсвоїм обов’язком це заперечити.
Якщо маємо самотній присудок, переходимо до наступного кроку.
Крок 3. Який займенник можна підставити до присудка так, аби той міг виконати роль підмета?
Пам’ятаймо, що підмет може бути лише в називному відмінку!
Жоден
Це безособове речення:
- Мабуть, меніне вистачиловезіння.
- Доситьужебрехати!
Підказка: На те, що речення безособове, також указує те, що присудком виступає:
А) безособове дієслово (рідше – особове в значенні безособового):
- Сьогодні цілісінький деньдощить!
Б) прислівник:
- І тобі ще йвесело?
В) прислівник разом із інфінітивом:
- Варто допомагатилюдям.
Г) інфінітив:
- Тобі щепрацюватийпрацювати!
Ґ) слово «нема(є)»:
- Невженемаєвиходу?
Я / ми
Це означено-особове речення. Ми розуміємо, про кого йдеться, хто є виконавцем дії:
- Ніяк [я]не закінчуце завдання!
- Давно вже [ми]товаришуємо.
Ти / ви
Це означено-особове або узагальнено-особове речення.
Щоб з’ясувати, який це з двох типів, ставимо додаткове питання: йдеться про конкретних, чітко визначених осіб?
Так
Це означено-особове речення.
- [Ти]віддаймені зошит, будь ласка!
- [Ви]припинітьгаласувати!
Ні
Цеузагальнено-особоверечення. Найчастіше такі речення – цеприслів’ятаафоризми. Вони містять певну мудрість, яка стосується багатьох людей.
- Вікживи– вікучись!
- Як парость виноградної лози,плекайтемову!
Вони
На 99 відсотків це неозначено-особове речення.
У такому реченні або незрозуміло, хто є виконавцем дії, або акцент робиться на самій дії, а не на виконавцеві:
- Його [вони]вважаютьнадією українського спорту.
- У цей час його[вони] вітализ перемогою.
Зауважте! Якщо можна підставити «вони», проте йдеться про певне узагальнення, речення має повчальний зміст, є народною мудрістю, тоді це узагальнено-особове речення:
- Батьківщину не обирають.
- Переможців не судять!
А тепер складімо стислішу, дещо спрощену схему викладеного вище:
| Тільки підмет / тільки присудок = односкладне речення | І підмет, і присудок; неповне речення з пропущеним присудком = двоскладне речення |
Якщо є тільки підмет чи присудок:
| Підмет = називне речення | Присудок = « … (?) – особове» речення |
Речення з самотнім присудком – 4 типи:
| Підмет не можливий = безособове | Я/ ми = означено-особове | Ти/ ви = означено-особове чи узагальнено-особове | Вони = неозначено-особове |
Ти/ ви:
| Конкретна особа = означено-особове | Узагальнення, прислів’я, афоризм = узагальнено-особове. |
Звісно, це лише одна з можливих логічних схем. Вона є дієвою й безпомилково визначає тип кожного речення. Утім, можливо, хтось зможе розробити власну схему, яка видаватиметься зручнішою.
А ось стисле розв’язання завдання 27:
1 називне - В Чорна ніч, інкрустована ніжністю… (самотній підмет «ніч»)
2 означено-особове - Д І над тобою сто разів дощем заплачу… (підставляємо «я»)
3 неозначено-особове - А Марнували літечко, марнували… (підставляємо «вони», особа мислиться невизначено)
4 безособове - Г Хай буде все небачене побачено (підмет не можливий, оскільки «побачено» - це безособове дієслово; зауважте, що слово «небачене» є не підметом, а додатком і відповідає на питання «кого? що?», а не «хто? що?»)
! Речення Б (А тепер осінні вже карнавали) є не називним, а двоскладним неповним, можна додати присудок: настали, відбуваються, проходять.
А ось посилання на відеоурок про односкладні речення та ще кілька корисних статей з української мови:
Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО?Підписуйся на наш канал на Youtube! Там багатеЗНО цікавого :)
