В українській літературі справді багато патріотичної лірики. Серед таких віршів — «Уривок з поеми» Євгена Маланюка.

Поет-емігрант, представник «Празької школи» зробив неможливе: у кількох строфах показав й осмислив всю українську історію. Дізнайся все, що треба для ЗНО, про цей вірш із таємничою назвою.

Читати «Уривок з поеми»

Je suis un fils de cette race...

E. Verhaeren

Внук кремезного чумака,

Січовика блідий правправнук,

Я закохавсь в гучних віках,

Я волю полюбив державну.

І крізь папери, крізь перо,

Крізь дні буденні — богоданно

Рокоче запорозька кров

Міцних поплічників Богдана —

Тих отаманів курінних,

Що під гармати революцій

Уміли кинуть п'яний сміх

В скривавлене обличчя — муці.

Чия залізна голова

І з-під катівської сокири

Жбурляла в чернь такі слова,

Що їй мороз ішов за шкіру.

Хто в дикий вихор гопака

Втіляв життя назустріч степу,

Й чия упевнена рука

Зміцняла сивого Мазепу.

Коли ж в батуринськім огні

Держава рухнула, тоді-то

Вони взяли свячений ніж,

Залізняка майбутні діти!

Хай згинуло, хай загуло —

Вони лишилися, як криця!

І жадний примус, жадне зло

Їх не примусило скоритьсяі

Херсонські прерії — мов Січ,

А кобзарем — херсонський вітер,

І рідним був одразу клич:

— Вставайте! Кайдани порвіте!

Бо ж там тече козацький Буг

Й — не раз червоная — Синюха,

А я там весен вербний пух

І дух землі — з дитинства нюхав.

Як не калічила Москва,

Не спокушав її розгон той —

Та враз підвівсь, і запалав,

І з серця кров'ю крикнув Гонта.

...Даремно, вороже, радій —

Не паралітик і не лірник

Народ мій — в гураган подій

Жбурне тобою ще, невірний!

Ще засилатимеш, на жаль,

До Києва послів московських —

І по паркету наших заль

Ступати лаптю буде сковзько.

1924

Аналіз твору «Уривок з поеми»

Ідея

Ідея вірша — утвердження історичної пам’яті, спроба пробудити в українців психологію переможця, оптимістична віра у свій народ та сподівання на краще майбутнє.

Тема

Тема поезії — осмислення трагічних і героїчних сторінок української історії.

Жанр

За жанром «Уривок з поеми» — ліричний вірш. Саме так. Це — не уривок з якоїсь поеми Євгена Маланюка, а окремий твір.

Таку таємничу назву автор обрав недарма, адже зображення України в поезії нагадує героїчну поему.

Вид лірики

Вид лірики — філософська й патріотична (громадянська). Поет не лише закликає українців пам’ятати своє минуле, а й роздумує над долею народу.

Стиль

Стиль поезії«Уривок з поеми» — модернізм, необароко.

Епіграф

Епіграфом до твору «Уривок з поеми» є рядки французькою мовою бельгійського поета, представника символізму Еміля Вергарена. Українською ці слова означають: «Я син цієї породи».

Очевидно, так Євген Маланюк наголосив на своєму походженні. Тезу поета-символіста він розгортає у вірші. Епіграф суголосний з настроєм ліричного «я».

Ліричний герой

Ліричний герой — «внук кремезного чумака, / січовика блідий правправнук». Він — українець за походженням, який знає свою історію й цінує національний дух: «Я закохавсь в гучних віках, / я волю полюбив державну».

Ліричний герой звеличує українські звитяги й висловлює віру в майбутню перемогу свого народу. Його монолог є закликом до сучасників, які повинні пам’ятати славетне минуле.

Історичні образи-символи й відомі постаті

Євген Маланюк у вірші «Уривок з поеми» зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України. Це ілюструє низка образів тієї епохи:

• Січ
• отамани курінні
• гармати
• кобзар

Деякі з них розпізнати не так легко. Наприклад:

• батуринський вогонь — натяк на знищення Батурина, гетьманської столиці Івана Мазепи, московськими військами;
• свячений ніж — символ гайдамацького руху.

Автор згадує героїв цієї доби — втілення національного духу. Серед них:

• Богдан Хмельницький
• Іван Мазепа
• Максим Залізняк
• Іван Гонта

До слова, це не єдиний твір, де є образ гетьмана Богдана Хмельницького. Тож радимо прочитати до ЗНО аналіз поезії «De libertate» Григорія Сковороди.

Не оминає увагою поет й географії. У вірші є багато власних назв:

• Херсонщина
• річка Буг
• річка Синюха
• Київ
• Москва

Алюзії на інші твори з програми ЗНО

Якщо тобі здалося, що якісь рядки чи слова з вірша «Уривок з поеми» дуже знайомі, то ти дуже уважний читач. Євген Маланюк у своєму творі згадує натякає на два знакові твори, які є на ЗНО:

1. «Заповіт» Тараса Шевченка можна впізнати в рядках: «Вставайте! Кайдани порвіте!». Детальніше про згаданий твір тут.
2. Слова «не паралітик… народ мій» відсилають до прологу з поеми «Мойсей» Івана Франка. Прочитати аналіз цієї філософської поеми можна теж у нас на сайті.

Запам’ятай: це явище — алюзія — тобто натяк на інший художній твір.

Художні засоби вірша «Уривок з поеми» Євгена Маланюка

• порівняння:
  «вони лишилися, як криця!», «херсонські прерії — мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер»;
• метафори:
  «я закохавсь в гучних віках», «рокоче запорозька кров», «уміли кинуть п'яний сміх в скривавлене обличчя — муці», «залізна голова з-під катівської сокири жбурляла в чернь такі слова», «і з серця кров'ю крикнув Гонта»;
• метонімія:
  «як не калічила Москва»;
• алюзії:
  «поплічників Богдана», «сивого Мазепу», «в батуринськім огні», «свячений ніж», «свячений ніж», «Залізняка майбутні діти», «крикнув Гонта», «Вставайте! Кайдани порвіте!», «не паралітик і не лірник народ мій» (детальніше читай угорі);
• епітети:
  «кремезного чумака», «блідий праправнук», «в гучних віках», «дні буденні», «запорозька кров», «міцних поплічників», «п’яний сміх», «скривавлене обличчя», «залізна голова», «катівської сокири», «дикий вихор», «упевнена рука», «сивого Мазепу», «херсонський вітер», «козацький Буг» та ін;
• риторичні звертання:
  «Даремно, вороже, радій...», «… жбурне тобою ще, невірний!».

***

Ось такою постає українська історія в поезії «Уривок з поеми» Євгена Маланюка. Зізнаймося, цей твір багатий на різноманітні деталі, які треба запам’ятати. Віримо, що наш аналіз допоможе тобі згадати все необхідне на ЗНО.

Більше корисних статей з літератури зібрано на нашому сайті тут:

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО?Підписуйся на наш канал на Youtube! Там багатеЗНО цікавого :)