Усе про складнопідрядні речення на ЗНО

Усе про складнопідрядні речення на ЗНО

23 січня 2021 | Дмитро Заєць |

У тестах ЗНО з української мови часто трапляються завдання про складнопідрядні речення, адже вони є однією з найважливіших тем розділу «Синтаксис». Спробуймо зорієнтуватись у цій темі, відповівши на деякі питання.

Яке речення є складнопідрядним?

Ось три ознаки, які має кожне складнопідрядне речення:

1. Наявність двох або більше граматичних основ:

Мені ця книга сподобалася, бо автор знається на описі почуттів (книга сподобалася; автор знається).
Якщо основа лише одна, то це просте речення:

Мені ця книга сподобалася завдяки вмінню автора описувати почуття (книга сподобалася).
2. Наявність сполучника або сполучного слова між двома частинами складного речення:

Мені ця книга сподобалася, бо автор знається на описі почуттів.
Якщо сполучника немає, то речення є безсполучниковим:

Мені ця книга сподобалася: автор знається на описі почуттів.
3. Одна з частин речення залежить від іншої, до неї можна поставити питання:

Мені ця книга сподобалася, (чому?) бо автор знається на описі почуттів.
Якщо між частинами речення немає такого зв’язку, то воно є складносурядним:

Мені ця книга сподобалася, й автор знається на описі почуттів.

Аби випробувати свої знання, розгляньмо таке завдання:

Складнопідрядне речення утвориться, якщо до речення «Тарас повертався з роботи сумний» додати таке:

✗ А) і весь час дивився собі під ногипросте речення (є тільки один підмет «Тарас», якого стосуються однорідні присудки)

✗ Б) , а Дарина готувала йому сюрпризскладносурядне речення (частини незалежні)

✗ В) : йому знизили платнюскладне безсполучникове речення (частини не з’єднано сполучником)

✗ Г) , посварившись із начальником – просте речення (одна граматична основа).

Ґ), бо керівник фірми дуже розлютився через Тарасове запізнення – підрядне речення (є дві граматичні основи, з’єднані сполучником «бо», до другої частини речення ставиться питання «чому?»).

Які є типи складнопідрядних речень та як їх відрізнити?

Виділяють три основні типи складнопідрядного речення, залежно від змісту його залежної частини. Ось назви та ознаки цих типів (зауважте, що кожен із них зіставлено з певним членом речення):

Тип Характеристика Відповідає на питання Приклад
Означальне Підрядна частина пояснює чи характеризує одне зі слів головної частини, зазвичай іменник означення (який? яка? які? якого? тощо) Ніколи не забуду ту мить, (яку?) коли вперше побачив її.
З’ясувальне Підрядна частина роз’яснює одне зі слів головної (часто – дієслово, прикметник чи прислівник) підмета (хто? що?) або додатка (кого? чого? кому? чому? кого? що? і т. д.): що сказав? у чому переконаний? що саме цікаво? Мені сказали, (що?) що канікули розпочнуться наступного тижня.
Не можна вірити тому, (кому?) хто вже раз зрадив.
Обставинне Підрядна частина називає якусь обставину (час, місце, причину тощо), що стосується дії в головній частині обставини: коли? де? звідки? куди? як? наскільки? подібно до чого? чому? навіщо? за якої умови? тощо Микола повернеться в Харків, (коли?) щойно завершиться його відпустка.
(Навіщо?) Аби досягти мети, треба наполегливо працювати.

Обставинні речення своєю чергою поділяються на декілька підтипів, про які також трапляються питання в тестах ЗНО. Ось вичерпний перелік цих підтипів:

Тип Питання Приклад
часу коли? відколи? доколи? Оксанка зраділа, коли почалися канікули.
місця де? куди? звідки? Він повертається туди, де провів дитинство.
способу дії як? Олег усе зробив саме так, як хотіла його дружина.
міри й ступеня наскільки? Хлопці так утомилися, що одразу лягли спати.
порівняльне подібно до чого? Галя розповідала натхненно, наче пташка щебетала.
Їхнє кохання занепало, неначе вишня відцвіла.
причини чому? Вона дуже образилася на невістку, бо та обізвала її
відьмою.
мети навіщо? з якою метою? Він одягнув найдорожчий костюм, аби справити враження на колег.
умови за якої умови? Якби ти дослухався до моїх порад учора, усе би закінчилося інакше.
наслідку і що з того вийшло? Ми чудово попрацювали, так що день минув недаремно.
допустове незважаючи на що?
усупереч чому?
Я не зміг дослухати лекцію Антонюка до кінця, хоча дуже поважаю його як фахівця.
Наша команда виграла гру, дарма що всі вважали нас аутсайдерами.

Зауважте! Підрядна частина порівняльного типу обов’язково є порівняння з чимось.

Допустовий тип називає обставину, всупереч якій відбувається дія в головній частині. Ідея допустового речення така: хоча щось заважало, та все ж… (ми допускаємо щось таке, що суперечить тому, про що йдеться в основній частині). На те, що речення допустове, вказують сполучники незважаючи на те що, попри те що, хоча (хоч); хай … , але …; дарма що.

Яких типових помилок треба стерегтися, визначаючи тип складнопідрядного речення?

Ось найпоширеніші «підводні камені» цієї теми.

Головний принцип, що допомагає правильно визначити тип речення, - це правильно поставити питання до підрядної частини. Нерідко учні орієнтуються на сполучник / сполучне слово, міркуючи приблизно так: коли = час, де = місце, щоб = мета, ніби = порівняння. Розгляньмо приклади, що показують хибність такого «методу»:

Часу / означальне / з’ясувальне (коли…)?

Я пам’ятаю той день, (який день?) коли розпочалося моє навчання в університеті. Означальне речення (підрядна частина – своєрідне означення до слова «день»).
Я не знаю, (чого саме?) коли зможу приїхати до батьків. З’ясувальне (підрядна частина – пояснення значення слів «не знаю»).
Старенька померла, (коли?)
коли настала весна.
Обставинне часу

Місця / означальне / з’ясувальне (де / куди / звідки…)?

Місто, (яке саме?) де він народився, славилося своїми талантами. Означальне (підрядна частина пояснює слово «місто»; також можемо замінити слово «де» на «у якому» – додаткове свідчення на користь означального речення).
Хіба тобі не розповідали, (що?) де він народився? З’ясувальне (підрядна частина пояснює слово «розповідали»).
Ганна поїхала туди, (куди?) де тепер живуть її батьки. Обставинне місця

Часу / умови (коли…)?

Коли Антон гостював у Чубаїв, він познайомився з Роксоланою. Обставинне часу – йдеться про послідовність подій у часі/ одночасність. Зауважте: сполучник «коли» не можна замінити на «якщо».
Коли не маєш друзів, то мусиш усі проблеми розв’язувати самостійно. Обставинне умови – йдеться не про послідовність подій, а про умову того, про що йдеться в головній частині. Сполучник «коли» можна замінити на «якщо».

З’ясувальне/ мети (щоб…)?

А тобі ж казали, (що?) щоб ти не чіплявся до Оленки! З’ясувальне
Батьки насварили Тараса, (навіщо?) щоб він не чіплявся до Оленки. Обставинне мети (можемо замінити «щоб» на «для того щоб»)

Порівняльне/ з’ясувальне (нібито…)?

Йому здавалося, (що?) нібито він уже десь зустрічався з цією людиною. З’ясувальне
Після роботи він ішов додому з гордо піднятою головою, (подібно до чого?) нібито переможець Олімпійських ігор повертався зі змагань. Порівняльне

Також часто помилку спричиняє плутанина зі сполучником «так що» і прислівником «так», після якого стоїть сполучник «що».

Ти дуже мене образив, так що (=тож, тому) більше так ніколи не роби! Так що = сполучник; обставинне наслідку. Кома ставиться перед «так що»!
Він виконав завдання так, (як?) що вчитель дуже зрадів. Так = прислівник; що = сполучник. Обставинне способу дії або міри й ступеня. Кома ставиться перед «що»!

Розгляньмо завдання з основної сесії ЗНО-2017, котре показує, як можуть стати в пригоді знання про ці поширені помилки:

З’ясуйте, який вид підрядної частини відповідає кожному фрагменту складного речення:

Фрагмент речення Вид підрядної частини
1 Назавжди в пам’яті день, коли … А обставинна причини
2 Коли їхали автострадою, … Б означальна
3 Із розкладу учні дізналися, коли … В з’ясувальна
4 Коли хочеш поваги до себе, … Г обставинна умови
Д обставинна часу

Ось його стисле розв’язання: 1 – Б означальна (який день?), 2 – Д обставинна часу (одночасність подій); 3 – В з’ясувальна (про що дізналися?); 4 Г – обставинна умови (за якої умови? – якщо хочеш поваги до себе).

У чому особливість завдань нового формату ЗНО про складнопідрядні речення та як їх розв’язувати?

Демонстраційне ЗНО-2021

Вони ґрунтуються на аналогії між підрядними зв’язками в простих та складних реченнях загалом і між типами обставин у простому реченні та типами обставинних підрядних речень зокрема. Погляньмо на такі приклади:

Він розповідав (про що?) про історію свого знайомства з Оленою. Він розповідав, (про що?) як познайомився з Оленою.
Випадки (які?) кохання з першого погляду нерідко трапляються в житті. Випадки (які?), коли люди закохуються з першого погляду, нерідко трапляються в житті.
Хлопець був готовий пожертвувати всім (навіщо?) для порятунку сестри. Хлопець був готовий пожертвувати всім, (навіщо?) аби врятувати сестру.

Аби розв’язати завдання на подібність синтаксичного значення, виконуймо простий ланцюжок дій: визначаємо правильні питання до підкреслених слів у простому реченні > визначаємо правильні питання до підкреслених частин складних речень > увідповіднюємо ті речення, де питання збігаються.

Відповідно до цього,

Отже, 1 – А (мети), 2 – Б (допусту), 3 – В (причини), 4 – Г (умови).


Не забудьте переглянути ще наші відеоуроки про складнопідрядні речення, щоб остаточно закріпити цю тему:

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО?Підписуйся на наш канал на Youtube! Там багатеЗНО цікавого :)


ЗНО Складнопідрядне речення Синтаксис Підрядні зв'язки Українська мова

Коментарів: 0