Продовжуємо знайомитися із творчістю Марусі Чурай. Сьогодні поговоримо про ще один фольклорний твір у програмі ЗНО – «Засвіт встали козаченьки».

Читати текст «Засвіт встали козаченьки»

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Сльозно проводжає.

– Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся!

– Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!

– Яка ж бо то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі…

Аналіз твору «Засвіт встали козаченьки»

Жанр

«Засвіт встали козаченьки» – це суспільно-побутова козацька пісня.

Ідея

Ідея пісні «Засвіт встали козаченьки» – возвеличення подвигу дівчат і матерів, які в умовах народної боротьби із завойовниками героїчно чекають своїх коханих і синів; уславлення кохання.

Тема

Тема твору «Засвіт встали козаченьки» – прощання козака з коханою й матір'ю перед тим, як вирушити на війну.

Герої та образи

Козак, мати, Марусенька.

Особливості композиції

Твір побудовано у формі діалогу між матір'ю та козаком.

Художні засоби

• паралелізм:«Засвіт встали козаченьки // В похід з полуночі, // Заплакала Марусенька // Свої ясні очі»;«Стоїть місяць над горою, // Та сонця немає, // Мати сина в доріженьку // Сльозно проводжає»;
• риторичні звертання:«Не плач, не плач, Марусенько»;
• звертання:«Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько»;
• риторичне питання:«Яка ж бо то, мій синочку, // Година настала, // Щоб чужая дитиночка // За рідную стала?»;
• риторичні оклики:«За чотири неділеньки // Додому вертайся!», «Бо хто знає, чи жив вернусь, // Чи ляжу у полі!»;
• повтор:«Не плач, не плач, Марусенько, // Не плач, не журися»;
• рефрен:повтор першої строфи в кінці твору;
• епітети:«ясні очі», «кінь мій вороненький», «в божій волі» тощо;
• метафори: «стоїть місяць», «ляжу у полі».

Послухай фрагмент із опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка (за редакцією Левка Ревуцького та Бориса Лятошинського), де була використана ця пісня Марусі Чурай: хор «Засвіт встали козаченьки». Так, в опері це «Засвистали козаченьки», але ж варіативність – це одна з ознак фольклору :)