У цій статті ми звернемося до вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці» як до зразка патріотичної лірики з доробку поета. Саме цей твір дає нам змогу осягнути всю глибину одного з провідних мотивів, до яких звертався Симоненко у своїй творчості, – любові до Батьківщини ❤️

Читати вірш «Задивляюсь у твої зіниці»

Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.

Бачиш, з ними щогодини б'юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать обращи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.

1962

Аналіз поезії «Задивляюсь у твої зіниці»

Ідея

Ідея твору «Задивляюсь у твої зіниці» – звернення до земляків із закликом любити рідну землю і дбати про її майбутнє.

Тема

Тема вірша «Задивляюсь у твої зіниці» – звеличення рідної землі, її історії.

Вид лірики

Вид лірики – патріотична.

Стиль

Стиль – модернізм.

Художні засоби

• композиція: монолог ліричного героя;
• епітети:«червоні блискавиці», «священне знамено»;
• порівняння:«голубі й тривожні, ніби рань»;
• звертання:«Україно!», «нене»;
• метафори:«Хай палають хмари», «Я проллюся крапелькою крові»;
• риторичне запитання:«Як же я без друзів обійдуся, // Без лобів їх, без очей і рук?»;
• окличні речення:«Ти для мене диво!», «Друзі, зачекайте на путі!»

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці», здавалося б, написаний ледь не 60 років тому! І втім – він говорить про одвічне. Про любов до рідної землі, до свого краю. В умовах, у яких жили тоді митці (а твори поета радянська влада не дозволяла друкувати через цензуру), було надзвичайно важливо зберегти патріотичний настрій та бажання боротися за свою Батьківщину. Симоненкові це вдалося – і це виразно проглядається крізь призму його поезії.

Хочеш більше корисних матеріалів для підготовки до ЗНО?Підписуйся на наш канал на Youtube! Там багатеЗНО цікавого :)